Законодавство передбачає чіткий алгоритм розгляду повідомлень про корупцію, щоб забезпечити їх оперативне та об'єктивне опрацювання. Розглянемо, що відбувається з повідомленням після його внесення до Єдиного порталу повідомлень викривачів.
НАЗК продовжує серію публікацій про захист викривачів корупції. Сьогодні говоримо про психологічний тиск: цькування, ігнорування, бойкот, дискредитацію, маніпуляції та інші форми впливу, з якими можуть зіткнутися викривачі.
Викривання корупції – це сміливий та відповідальний крок, який інколи може призвести до різних форм тиску на викривача
Як зробити повідомлення про корупцію максимально змістовним та безпечним?
Викриття корупції – важливий крок до її мінімізації у суспільстві. Щоб ваше повідомлення принесло бажаний результат, важливо підійти до нього відповідально та врахувати певні нюанси.
Поняття «викривач» закріплене у двох ключових нормативно-правових актах України (Законі України «Про запобігання корупції» та Кримінальному процесуальному кодексі Україн (КПК). Проте визначення у цих законах відрізняються, що створює правову невизначеність і проблеми із захистом викривачів.
Викривачі корупції в Україні можуть отримувати винагороду за сприяння у розкритті корупційних злочинів. Ця норма діє з 1 січня 2020 року відповідно до ст. 53-7 Закону України «Про запобігання корупції».
Ідентифікатор — це унікальний 14-значний код, який автоматично генерується для кожного користувача Порталом під час подання повідомлення про корупційне правопорушення.
Радимо скористатися Єдиним порталом повідомлень викривачів.
Серед усіх видів корупції понад 90% громадян вважають найсерйознішою саме політичну корупцію на найвищому рівні. Розслідуванням топкорупційних справ в Україні займається НАБУ, однак це не єдиний орган з антикорупційною підслідністю.